Новини

Доброю традицією стало проведення фестивалю різдвяних колядок у Яцьковицькій філії. З року в рік здобувачі освіти, які не байдужі до збереження та популяризації славних народних традицій збираються, щоб разом заколядувати, поспілкуватися і відчути дух взаєморозуміння і гармонії.
Найкраща традиція Різдва- об'єднатися в одну родину і славити народження Ісуса Христа , дарувати радість один одному.
В ході заходу
солодкі подарунки отримали діти, батьки яких зараз захищають нашу Батьківщину від ворогів. Також солодощі дісталися учням, які мають призові місця у районних конкурсах та олімпіадах.
Педагоги філії напередодні колядували від хати до хати сільськими вулицями з метою збору коштів для потреб ЗСУ. Під час фестивалю колядок до збору грошей долучилися всі учасники освітнього процесу нашої школи.
Свій вклад до загальної суми внесли працівники місцевого лісництва та односельчани, які відвідують Дім молитви.
Спільними зусиллями нам вдалося зібрати 25000 гривень, які передамо для наших воїнів- односельчан.
Божого благословення всім, хто наближає перемогу кожен на своєму фронті.

Мета зустрічі познайомити педагогів з поняттям ресурси та практиками відновлення внутрішніх ресурсів, навчити долати негативні переживання та використовувати власну енергію для продуктивної діяльності.
Протягом зустрічі педагоги отримали цікаві поради, масу позитивної енергії під час виконання вправ, арт-терапевтичних технік та рольових ігор. На завершення зустрічі педагоги релаксували, власноруч виготовляли свічки з медової вощини з арт- терапевтичним ефектом.

Спостерігаю картину спілкування дочки з матір'ю,
- Мамо, дай телефон.
- НЕ ДАМ! Ти багато сьогодні бавилася - каже мама, ховаючи телефон подалі у свою дамську сумочку.
- Мені нудно!!!" - почала істерити дівчинка. - Ну, дай телефон! Ти, що не розумієш, що мені нудно… - починає демонстративно плакати, чекаючи, що отримає своє (завчений маніпулятивний патерн поведінки)
- Ось! ... Візьми!, - мама роздратовано витягує телефон з сумки і віддає дитині.
Дівчинка заспокоюється та пропадає на кілька годин. Тиша.
Згадую, як на одну із змін у таборі, приїхала дитина з ігровою залежністю. Йому було ВСЕ не цікаво, ніякі майстер-класи не приносили задоволення, ні групові ігри, ні анімації, ні спорт. Він увесь час казав, що мені нудно. І постійно плакав батькам у телефон, що це найзанудніший табір, де йому доводилося побувати, що тут дуже нудно (табір без гаджетів). Запитую, - «якби в тебе була чарівна паличка, щоб ти змінив би в нашому таборі – «дозволив би грати на смартфоні» - не підводячи голову, відповідає 10-річний хлопчина. Продовжую запитувати, щоб зрозуміти захоплення дитини – «А що тобі найбільше подобається робити?». Чую - "грати на телефоні!". - А як ти проводиш час? – продовжую цікавитись. – «Приходжу додому зі школи, граю на смартфоні, роблю уроки, потім знову граю». – «Тобі подобається як ти живеш, ти почуваєшся щасливим?» - знову цікавлюся. - "Коли є смартфон - так!"
Зараз багато батьків стикаються, що без гри на смартфоні дітям стає нудно. І батьки поспішають врятувати дитину від нудьги - даючи смартфон. Можливо, щоби позбавити себе дитячого ниття. У дитини не формується стійкість до такого стану, коли немає гаджету. Їй складно придумати гру, розважити себе, щоб позбавити себе нудьги. Дитина може довго нудитися, але їй на думку не спадають ідеї, щось створити з паперу, побудувати з конструктора літак або зліпити з пластиліну. Навіть якщо хтось і запропонує альтернативу - створити гру в НЕ онлайн – це буде нудно.
Ігрова залежність або інтернет залежність – ЛЕГКО ФОРМУЄТЬСЯ З РАННЬОЇ ДИТИНСТВА. Мозок дитини сприйнятливий і пластичний. У смартфоні картинки швидко змінюються, у грі багато ступенів складності та багато заохочень, досяг, виграв та отримав задоволення. В інтернеті багато не завжди корисної для дитини інформації. Мозок посилено харчується та з'їдає все. Чим харчується мозок дитини батьки - неспроможні простежити. Часто вони вважають, що їм на це не вистачає часу. А потім дитина, стикаючись з життєвими труднощами, все більше хоче залишатися в онлайн. Там добре та цікаво. Там є віртуальні друзі (які ніколи не прийдуть у гості), стосунки, спільні ігри там хочеться жити. І діти живуть у штучному та барвистому світі, де хибним способом задовольняються їхні потреби. А з реальністю все стає погано, спілкування мало, друзів теж, вчитися не хочеться, багато не цікаво, загалом знову «нудно». Мама та тато зайняті, та й з ними також «нудно». Нічого не хочеться. Хочеться отримати дозу "в руки смартфон". І заради цього дитина готова швидше прибрати у своїй кімнаті, зробити уроки, та що завгодно зробити, щоб тільки отримати від батька смартфон. У моїй практиці підлітки мали і істерику, і демонстрацію суїциду, коли дитину позбавляли смартфона.
Причина цього стану проста - отриманий досвід життя в онлайн та іграх створює певні зміни в мозку, формуються нейронні зв'язки - ДЕ та ЯК можна швидко та легко отримати задоволення. Пластичний мозок дитини, граючи комп'ютерні ігри або живучи онлайн, отримує велику дозу дофаміну, гормону задоволення. У реальному житті неможливо отримати таку дозу, хіба тільки приймаючи наркотики. Коли діти живуть в онлайн від 3 до 5 годин, доза стає настільки сильною, що зникає інтерес до життя, хобі, гуртків, навчання і навіть до самого себе. Реальність стає похмурою та сірою – і знову підживлюється бажання втекти від реальності. Створюється замкнутий цикл.
Були випадки у моїй практиці, дитина чекала, коли батьки заснуть і до ранку грала тижнями (батьки про це навіть не знали), поки психіка не дала збій. Тоді вже втрутилася психіатрія.
Дофамін - це гормон, який відповідає за заохочення до будь-якої діяльності. Організм отримує нагороду у вигляді дофаміну щоразу, коли дитина набирає рівень у грі. Гормон дофамін відноситься до широкого класу під назвою «катехоламіни», він підвищує уважність, створює гарний настрій, створює прихильність і коли його багато - часто приводить до перевтоми. Дитина граючи втомлюється. По-справжньому втомлюється. Потім не вистачає сил, щоби робити уроки.
Дитина проживає життя в Інстаграм, в ютуб і в комп'ютерних іграх, і мозок, який у процесі формування настільки пересичується дофаміном, що йому стає складно правильно визначати, що добре і погано. Кольори віртуальності стають насиченими та яскравими. Мозку стає все важче перейти на враження, що приходять з реального світу. Саме так формується із дитини «дофаміновий наркоман». Потрібна доза, і вона її вимагає, а батьки дають!
ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ З ДИТИНОЮ, ЯКА БАГАТО ПРОВОДИТЬ ЧАСУ В ОНЛАЙН:
- стає дратівливим та емоційним, примхливим;
- агресивним, коли стикається з фрустрацією;
- з'являється безсоння;
- падає успішність (притуплюються пізнавальні інтереси);
-стає розсіяним;
- слабко розвивається уява (складно, щось придумати своє);
- реальність стає чорно-біла, втрачається інтерес до життя;
- стають не цікаві гуртки та інші захоплення в реальності;
- не вміє спілкуватися;
- стає нецікавим для інших;
- з'являються проблеми із зором та хребтом;
- не вміє долати труднощі (швидко здається);
- мало рухається;
- послаблюється імунітет;
- формується сильне «Я віртуальне» та слабке «Я реальне»;
- формується ЗАЛЕЖНІСТЬ.
У здоровому варіанті можна отримувати дофамін невеликими порціями, радіючи життю, спілкуванню з друзями, насолоджуючись природою, погодою, хобі, подорожжю… І якщо ви надумали зменшити перебування дитини в онлайні, тоді разом з нею створіть їй цікаве життя в офлайн. Створіть разом можливість отримувати дофамін у реальному житті здоровим способом. І не поспішайте рятувати від нудьги. Нехай дитина побуде в ній і придумає щось своє, свою реальну гру, запросить друга, і вони пограють в УНО, Монополію, помалює чи поліпить. Хай сама, а не ви для неї.
ДУЖЕ ВАЖЛИВО:
- Комп'ютерну гру можна давати грати лише на 30 хв на день (щоб не сформувалася залежність). Поясніть дитині, ЧОМУ ви ставите обмеження. Важливо, щоби вона розуміла це.
- 30 -40 хвилин улюбленого ютубу чи мультфільму на день. Не більше (піклування про мозок дитини). Обмеження робляться з повагою до дитині.
- За годину до сну жодних гаджетів (мамі з татом також корисно побути без гаджетів, раптом збільшиться інтерес один до одного). Гаджети корисно прибрати із дитячої.
- Золотий час укладання дитини спати з 21.00 до 22.00. Сон любить темряву та тишу. (Покращується самопочуття дитини наступного дня).
- Підсилювати сімейні традиції: грати в ігри вечорами з дітьми, спілкуватися, спільні вечері без гаджетів, прогулянки на велосипеді, запрошувати друзів у гості граючи у звичайні та цікаві дворові та настільні ігри.
- Формувати хобі у дитини, дати можливість вибрати собі гуртки за інтересами. (Формується цінність того, що я можу).
- І дитині потрібний рух! Спорт на допомогу! (формується стресостійкість)
- Прогулянка на вулиці від 2 до 4 години день (кисень потрібен для харчування мозку)
- Формувати культуру обіймів у сім'ї від 8 разів на день (формується здорова прихильність до близьких)
- багато приємних слів один одному (формується цінність себе)
- Батькам бути прикладом вільної людини (діти наслідують).
!!! (Важливо! Без крайнощів! Не варто повністю позбавляти дитину інтернету або ігор на телефоні)
Батьки у процесі виховання дитини змушений робити обмеження. Кожен з батьків бажає, щоб дитина була щасливою, іноді стає нестерпним стан страждання дитини, хочеться врятувати її від «нудьги», допомогти. Але, якщо ми по-справжньому любимо своїх дітей і бажаємо їм кращого, потрібно знайти в собі сили зменшити в собі напругу і дискомфорт, який ми відчуваємо, коли ставимо обмеження. Нам хочеться сказати: «ТАК» своїм дітям набагато частіше, але іноді сказати: «НІ» - це найкраще, що ми можемо зробити для своєї дитини. Усвідомлені обмеження – створюють безпеку для вашої дитини.

Іноді батьки говорять дитині такі фрази:
"У інших ... діти, як діти, а ти ...",
"Ось дав Бог дитину ...",
"Пощастило ж іншим батькам з дітьми ...",
"І в кого ти тільки вдався?"
Наші діти - в нас.
Дивлюся в тебе, як в дзеркало ...
Дитина, насправді, виступає для нас своєрідним інструментом, через який ми можемо задіяти зони свого особистісного зростання. Але це при достатньому рівні усвідомленості.
Діти проектують нам ті прогалини, над якими нам необхідно попрацювати.
Бувають "важкі" підлітки, а бувають "важкі" батьки.
Ознаки "важких" батьків.
Вони говорять:
"Ну що ти так довго? Скільки ти ще будеш порпатися? Давай швидше! Ми і так вже запізнюємося" та ін.
Промовляючи ці фрази, батьки думають, що вчать дітей організованості. Насправді, в цей час дитина вчиться поспішати і хвилюватися.
"Скільки разів повторювати?"
Чим частіше повторюємо, тим менше дитина акцентує увагу на сказаному.
"Я так втомилася. У мене зовсім немає сил". Але через якийсь час дитина бачить, наприклад, телефон в руках у мами і робить висновок: "Їй не до мене. А я знову зовсім одна".
Батьки говорять: "Моя дитина - ледарка" або "У мене росте ледар".
Дитина відчуває себе поганою: "Мама розчарувалася в мені", і її самооцінка падає.
Пропоную техніку, яка дозволяє проаналізувати поведінку дитини і звернути увагу на себе.
"5 фокусів проектуючого виховання".
Звертаємо увагу на те, куди спрямований:
1. Гнів дитини. Дитина вказує на гнів, який є в самому дорослому. Діти гніваються на те, на що навчили їх батьки.
2. Дитячі інтереси і захоплення. Вони вказують на Ваші мрії і бажання. Наприклад, дитина любить збирати конструктор (Лего). Можливо, Ви давно хочете зробити в квартирі ремонт або побудувати свій власний будинок.
3. Дитяча радість. Через неї ми можемо навчити дитину чого-небудь найкращим (легким) способом. Наприклад, під час прогулянки або гри в ляльку Барбі, ми можемо донести до малюка всю необхідну інформацію.
4. Співчуття дитини. Зверніть увагу на те, в яких ситуаціях дитина підтримує інших людей / дітей. Якими способами? Швидше за все, саме в цих сферах Вам самим варто більше відкривати своє серце.
Співчуття - це доросла емоція, яка притаманна дитині.
5. Включення дитини. Це коли дитина по максимуму проживає якийсь момент або максимально включена в рольову гру. Вона щаслива, наповнена радістю, знаходиться в теперішньому моменті - вона відкрита світу. Це те, чого ми самі можемо повчитися у дітей.
У наших відносинах з дітьми починає відбуватися щось дивне, коли, прокидаючись вранці, ми подумки вимовляємо: "Я люблю тебе безумовно. Спасибі тобі за те, що ти у мене є. Ти - добра, лагідна, уважна і чуйна дитина. Я пишаюся тобою".
Поколева Катерина

В наш час найнеобхіднішою є допомога для ЗСУ. Впродовж останніх тижнів всі учасники освітнього процесу Яцьковицької філії, старанно трудилися, щоб сплести сітки для потреб воїнів. Сітки, смаколики, дитячі листівки вже отримали наші захисники. Їм дуже важлива наша підтримка.
А ми дякуємо мужнім бійцям за наше життя і майбутнє. Віримо у Вас, завжди підтримаємо і бажаємо здоров’я та сил! Ви найкращі!
СЛАВА УКРАЇНІ!
РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ!

Дітям дуже важливо зберегти у їхніх серцях віру в чудеса.
Для наших здобувачів освіти проведено позакласний захід. Діти поринули в атмосферу радості та мирного дитинства. Захід подарував багато приємних емоцій.
Дякуємо ЗСУ за спокій, за змогу жити на рідній землі! Завдяки нашим захисникам ми маємо можливість навчатися.
Нехай Новий 2024 рік буде мирним, тихим, переможним, та щасливим!
Хай Бог береже Вас!

Квіти - це символ відродження України.
Наша філія взяла участь у Всеукраїнському благодійному проекті для дітей України.
В рамках якого отримали цибулини квітів.
Тепер наша школа буде ще більш квітучою.

У межах ініціативи Дитячого фонду ООН ( ЮНІСЕФ) разом із громадською організацією "Рух Олександра Педана JuniorS" Яцьковицька філія долучилася до Всеукраїнського онлайн-флешмобу "Руханка сили" для підтримки ментального здоров'я та встановлення найбільшого Всеукраїнського рекорду

Переможця ІІ (районного) етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з англійської мови, учня 9 класу КОВАЛЯ Михайла, який посів ІІІ місце
(вчитель - УСАЧ Юлія Анатоліївна)
Бажаємо подальших творчих успіхів і перемог!

Всі батьки хочуть, щоб їхні діти виросли щасливими, здоровими і врівноваженими. Щоб досягти цієї мети, багато батьків читають книги і матеріали в Інтернеті про розвиток, психологію дитини і методи виховання. Однак при цьому вони не зважають на той факт, що для виховання дітей більш важливим є щоденна взаємодія з ними. Атмосфера в родині відіграє важливу роль для психічного здоров'я і благополуччя всіх її членів.
Психологи стверджують, що відчуття безпеки і любові в сім'ї, час, який дитина проводить разом з сім'єю, спільні заняття, такі як ігри, читання книг або спілкування - дуже важливі для неї, не менш, ніж правильне харчування, фізична активність і сон.
Постійна залученість дитини до справ сім'ї також сприяє тому, що вона починає відчувати емоційний зв'язок з родиною, краще адаптується до соціуму і відчуває задоволеність сімейним життям. Однак для цього батькам слід не просто більше залучати дитину до сімейних справ, а вигадувати спільні заняття, які будуть подобатися всім членам сім'ї.
Американські психологи виділили 5 типів дій, які створюють позитивну атмосферу в сім'ї: турботливі відносини, встановлення ритуалів, встановлення очікувань, адаптація до труднощів і зв'язок з навколишнім світом. Всі 5 типів дій мають великий вплив на якість сімейного життя і міцність взаємовідносин між її членами.
Батьки можуть думати, що, коли вони залучають дітей до різних позашкільних занять і допомагають робити уроки, то це забезпечить їм успішне майбутнє. Однак при цьому вони можуть проводити з дітьми мало часу, і в цьому їхня помилка.
Коли батьки проводять з дитиною багато часу, коли вони спілкуються і веселяться - це приносить величезну користь. Так дитина відчуває, що її цінують і люблять, і це почуття залишається з нею на довгі роки. Вона отримує можливість переймати життєві цінності своїх батьків. У свою чергу, батьки можуть більше дізнатися про свою дитину, про її переваги і недоліки. Таким чином, батьки краще розуміють, як можуть підтримати дитину або навчити її чогось.
Коли батьки проводять з дитиною час наодинці, вона отримує можливість вільно висловлювати свої думки і почуття. Між дитиною і батьками зміцнюється емоційний зв'язок, завдяки чому вона стає більш впевненою у собі і своїх силах.
Розглянемо кілька занять, які можуть в цьому допомогти:
1. Вживайте їжу всією сім'єю. Це заняття передбачає, що всі члени сім'ї спільно обговорюють меню, допомагають у приготуванні страв, накривають на стіл і прибирають зі столу після вживання їжі. Важливо, щоб при цьому були присутні всі члени сім'ї. Візьміть за правило, щоб на час сімейних сніданків або вечерь ніхто не користувався мобільними телефонами або будь-якими іншими електронними пристроями. Використовуйте цей час для того, щоб обговорити справи кожного з членів сім'ї або спланувати щось разом.
2. Візьміть за звичку читати разом з дитиною книги кілька разів на тиждень. У старших дітей і підлітків можна запитати, яку книгу вони зараз читають, і прочитати її самим. В обох випадках обговорюйте прочитані книги з дитиною. Запитайте, що їй сподобалося в книзі. Якщо книга художня, запитаєте, що дитина думає про її розв'язку або будь-які інші елементи сюжету. Також запитайте, чи нагадують їй герої книги когось із її знайомих. Обговорюйте цінності й особливості характеру героїв. Якщо книга документальна, почніть з того, що запитайте дитину, чому вона вибрала саме її. Після цього можна поговорити про тему книги і інтереси дитини. Запитайте, чому вона навчилась, прочитавши цю книгу, і як буде застосовувати отриману інформацію.
3. Відвідуйте разом з дитиною громадські заходи. Це можуть бути концерти, паради або благодійні заходи.
4. Плануйте вечори ігор разом з сім'єю. Це можуть бути настільні або комп'ютерні ігри. Це заняття принесе дитині багато задоволення.
5. Обмінюйся з дитиною улюбленою музикою - слухайте її разом, співайте або навіть танцюйте.
6. Разом з дитиною займайтеся спортом або іншими заняттями, які передбачають фізичну активність. З маленькими дітьми ви можете просто грати у квача або футбол. Пізніше ви можете разом ходити в спортзал або басейн. Запускайте повітряного змія. Кидайте фрісбі. Використовуйте всі способи разом проявляти фізичну активність і отримуйте від цього задоволення.
7. Побудуйте разом з дитиною вежу з кубиків або лего.
8. Подивіться разом з дитиною кіно - вдома або в кінотеатрі. Обговоріть переглянутий фільм. Подумайте, у чому він може бути повчальним. Обговоріть з дитиною героїв, сюжет і цінності, представлені у фільмі.
9. Плануйте сімейні заходи на вихідні: катання на велосипедах, поїздки за місто, пікніки тощо.
Це лише деякі заняття, якими ви можете займатися всією сім'єю. Обговоріть з членами сім'ї, як можна розширити цей список, і сплануйте ваші спільні заняття. Ви зрозумієте, що спільне проведення часу і веселощі зміцнюють емоційний зв'язок між вами і дитиною, сприяють відкритому спілкуванню і дають усім вам можливість краще пізнати один одного. Також ви можете обговорити з дитиною різні питання, поділитися своїми цінностями і навчитися один в одного чомусь новому.
Врешті, такі заняття згуртують вашу сім'ю і зроблять її більш дружньою. У ній дитина буде відчувати, що її люблять і приймають. Ви всі поступово почнете розуміти і цінувати один одного.

Яка тривала із 06 по 15 грудня. Цілих 10 днів, здобувачі освіти творили та виховували в собі почуття прекрасного, розкривали свій власний смак. Оскільки, саме мистецтво та творчість допомгають це зробити!!!

Здобувачі освіти нашої філії старанно готуються до цього свята. Взяли участь у l відбірковому етапі обласного конкурсу колядок, щедрівок, різдвяних піснеспівів "ВИФЛЕЄМСЬКА ЗІРКА"
Керівник.ЛИТВИНЧУК Л.І.

Здобувачі освіти нашої філії старанно готуються до цього свята. Взяли участь у l відбірковому етапі обласного конкурсу колядок, щедрівок, різдвяних піснеспівів "ВИФЛЕЄМСЬКА ЗІРКА"
Керівник.ЛИТВИНЧУК Л.І.

Здобувачі освіти нашої філії старанно готуються до цього свята. Взяли участь у l відбірковому етапі обласного конкурсу колядок, щедрівок, різдвяних піснеспівів "ВИФЛЕЄМСЬКА ЗІРКА"
Керівник.ЛИТВИНЧУК Л.І.

Яке шанобливо відзначають у колі родин і дотримуються усіх традицій цього дня. Для усіх православних Різдво – це найбільше свято в історії людства, свято на честь того, що сам Бог, Творець неба і землі, Всем
Здобувачі освіти нашої філії старанно готуються до цього свята. Взяли участь у l відбірковому етапі обласного конкурсу колядок, щедрівок, різдвяних піснеспівів "ВИФЛЕЄМСЬКА ЗІРКА"
Керівник.ЛИТВИНЧУК Л.І.

14 грудня День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
До цього дня в нашій філії провено ряд тематичних заходів, для того, щоб донести здобувачам освіти, що ліквідатори Чорнобильської катастрофи – приклад самопожертви та самовідданості.
Тож у День вшанування учасників ліквідації аварії на ЧАЕС низько схиляємо голови перед тими, хто віддав життя, зупиняючи ядерний смерч, хто відвів біду від прийдешніх поколінь.

Традиції це те, що ми повинні берегти і передавати своїм дітям.
УКРАЇНСЬКІ ВЕЧОРНИЦІ — одна з найцікавіших традицій, що дійшла до нашого часу.
Допоки ми пам’ятаємо і бережемо свої традиції і звичаї, доти живе наша нація!
Сьогодні, в рамках декади"Технології і мистецтво" відбулись чудові вечорниці у нашій, Яцьковицькій філії.
Дякуємо мужнім воїнам. Завдяки їм, ми маємо тепло в нашій хаті, хліб та сіль на столі.
Ангели нехай оберігають всіх захисників, щоб швидше повертались додому живими та здоровими.